«Здоров’є - не все, але без здоров’я - нічого»
Сократ.

Увага до питання здоров'я школярів суттєво зросла. Про несприятливість у даній сфері говорять давно, але сьогодні ця проблема стоїть дуже гостро.
За останнє десятиріччя чітко спостерігаються такі фактори, які впливають на стан здоров'я учнів, а саме : зростання навчального навантаження, вільний час діти все більше проводять за переглядом фільмів, за комп'ютерними іграми. Усе це призводить до гіподинамії, порушення постави , порушення зору.
Сучасна медицина займається не здоров'ям, а хворобами, не профілактикою, а лікуванням. Завдання ж школи - зберегти, зміцнити здоров'я учнів, сформувати в них відповідальне ставлення до власного здоров'я.
Наша школа вже чотири роки працює над впровадженням здоров'язберігаючих технологій.
Здоров'язберігаючі технології не є чимось невідомим, таємним, чудодійним. Грамотно складений розклад уроків, використання вчителями на уроках та на перервах прийомів рухової активності, нейтралізації стресів, організації гарячого харчування, зв'язок навчального матеріалу з життям, озброєння учнів валеологічними та екологічними знаннями - це повсякденна діяльність школи.
Ефективність позитивного впливу на здоров'я школярів різних оздоровчих заходів визначається не хаотичністю методів, а системною роботою за всіма напрямками.
Практика показує, що процес формування свідомого ставлення до власного здоров'я потребує обов'язкового поєднання інформаційного й мотиваційного компонентів із практичної діяльності учнів, що сприятиме оволодінню дітьми необхідними здоров'язберігаючими вміннями і навичками.
Діяльність учителя щоурочно повинна бути орієнтована на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров'я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров'я, поглиблення знань , умінь та навичок, пов'язаних з усіма складовими здоров'я (фізична, соціальна, психічна, духовна). Формування в учнів компетентного ставлення до власного здоров'я неможливе без реалізації всіх складових здоров'я. Для роботи у своєї школі ми визначили напрямки через які можлива реалізація кожної складової здоров’я.
Реалізація фізичної складової здійснюється через:
♦ ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, рухливі ігри, фізкультпаузи
(оздоровчу рухливу діяльність);
♦ контроль та самоконтроль за правильною поставою під час письма, читання,
ходіння тощо;
♦ використання вправ щодо профілактики сколіозу, запобіганню гіподинамії;
♦ виконання дихальних вправ;
♦ виконання гімнастики для очей, точковий самомасаж біологічно активних
точок обличчя й голови, щоб врешті «розбудити» дітей і створити
відповідний робочий настрій на весь навчальний день;
♦ навчання використанню народних засобів оздоровлення та профілактики
захворювань;
♦ знання свого особистого рівня здоров’я;
♦ навчання правильному та регулярному чищенню зубів;
♦ навчання щодо дотримання режиму навчання, харчування, праці,
відпочинку;
♦ навчання культурі споживання їжі.
Реалізація соціальної складової здійснюється через:
♦ використання засобів, які сприяють ін¬тересу до навчального матеріалу;
♦ створення умов для самовираження учнів;
♦ стимулювання аргументації відповідей;
♦ заохочування ініціативи учнів;
♦ розвиток інтуїції, творчої уяви учнів;
♦ зосередження уваги на якості мовлення;
♦ демонстрація правильного мовлення;
♦ закінчення уроку повинно бути своєчасним;
♦ використання на уроці засобів:
- диференційованого навчання
- проблемного навчання
- діалогового навчання
- рефлексивного навчання
- колективної розумової діяльності ;
♦ використання зв’язків з іншими предметами;
♦ використання матеріалу з інших сфер життєдіяльності;
♦ використання дидактичного матеріалу;
♦ надання різнорівневих домашніх завдань;
♦ ініціація різноманітних видів діяльності;
♦ здійснення взаємоконтролю;
♦ навчання дотриманню правил спілкування в класі, в громадських місцях,
їдальні, громадському транспорті;
♦ навчання вмінню уникати конфліктних ситуацій за алгоритмом «Стій!
Подумай! Прийми рішення!»;
♦ навчання гуманному ставленню до людей з фізичними вадами.
Реалізація психічної складової здійснюється через:
♦ створення сприятливого психологічного клімату на уроці;
♦ дотримання позитивного мислення;
♦ демонстрацію ненасильницьких засобів навчання;
♦ навчання вмінню керувати своїми емоціями, почуттями;
♦ навчання підтриманню в собі впевненості у своїх можливостях, задатків;
♦ здійснення самооцінки, самоконтролю;
♦ здатність аналізувати наслідки дій шкідливих звичок тощо;
♦ навчання вмінню відмовлятися від пропозицій, які шкідливі для здоров’я;
♦ навчання вмінню приймати самостійно рішення в різних ситуаціях;
♦ навчання підтримувати дружні стосунки з усіма учнями класу;
♦ музикотерапію;
♦ кольоротерапію.
Реалізація духовної складової здійснюється через:
♦ навчання доброзичливому ставленню до товаришів у класі, до учнів школи,
до дорослих;
♦ навчання відповідальності за власні дії та вчинки;
♦ вироблення навичок самообслуговування;
♦ навчання висловлювати свої погляди щодо здорового способу життя;
♦ навчання здатності бачити й сприймати прекрасне в житті, природі,
мистецтві, літературі;
♦ навчання вмінню розрізняти зло і добро, духовне і бездуховне, долати
прояви зла в собі;
♦ навчання усвідомленню життєвих цінностей.
Впровадження здоров'язберігаючих технологій потребує від учителя, по-перши, не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості кожного учня. Намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми. Здоров'язберігаючі технології передбачають : зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної , емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності , вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків.
У учнів розвинута інтуїтивна здатність чути емоційний стан учителя, а тому з перших хвилин уроку треба створити середовище доброзичливості, позитивного емоційного налаштування . Слід пам’ятати, що психологічний стан і психологічне здоров’я учнів впливає і на фізичне здоров’я .
Велике значення для попередження втоми є чітка організація навчальної праці. На уроках, де більша частина навчальна діяльність пов’язана з класною дошкою, дуже важливо, щоб до початку уроку було зроблено необхідні записи на дошці: завдання для усного рахунку, опитування, можливо, план роботи на уроці. Можна зразу вказати в залежності від ступеня складності завдання якому рівню відповідає його виконання. Знаючи весь план уроку, які знання, вміння, навички необхідно набути , який обсяг роботи виконати, учень може обрати ступінь складності завдання, розподілити свою роботу на свій погляд, що формує учня як суб’єкта навчальної діяльності.
Під час вивчення нового матеріалу добре ,коли весь матеріал уроку записаний на дошці або на плакаті й при підведенні підсумків уроку є можливість охопити ще раз поглядом виведені формули, співвідношення, графіки тощо.
Ми вважаємо, що необхідно проводити роботу з профілактики стресів. Хороші результати дає робота в парах, групах як на місцях так і біля дошки, де ведений, більш «слабкий» учень відчуває підтримку товариша. Антистресовим моментом на уроці є стимулювання учнів до різноманітних способів ров’язання, не боячись помилитися, отримати неправильну відповідь.
Ставлення учнів до свого здоров'я, за думкою більшості спеціалістів, є основою здоров'язбереження, так як через мотивацію цього ставлення можна здійснити ціннісне - орієнтовану діяльність дітей та підлітків по збереженню та зміцненню власного здоров'я. У зв'язку з цим пропаганда здорового способу життя через валеологічне та екологічне виховання засобами уроків є складовою у розв'язанні проблеми здоров'язбереження.
Адміністрацією нашої школи розроблені методичні поради для вчителів 1-5 класів щодо формування в учнів свідомого ставлення до власного здоров'я, які передбачають допомогу вчителю у плануванні діяльності учнів, застосуванні всіх рівнів процесу прийняття рішень , враховуючи вікові особливості та рівень розвитку у кожному класі за алгоритмом «Стій! Виріши … Дій!». У кожному класі початкової школи учні поступово підвищують рівень самостійності застосування процесу прийняття рішень, беручи на себе все більше відповідальності за його впровадження. Така робота сприяє індивідуальному розвитку дитини: переходячи від першого до наступних класів все більше усвідомлюють важливість для них процесу прийняття рішень і значення етапів та кроків на кожному віковому рівні.
Для всебічної реалізації зазначеної проблеми не від’ємного частиною роботи є взаємодію з батьками, громадкістю щодо валеологічного виховання учнів. У нас у школі вона здійснюється за такими напрямками:

Головним показником діяльності закладу щодо формування в учнів свідомого ставлення до власного здоров'я є рівень сформованості в учнів означеної компетентності. Для випускників школи І ступеню у школі були розроблені критерії оцінювання рівня сформованості в учнів компетентного ставлення до власного здоров’я , які наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.
Показники Оцінка
Так(2б) Іноді(1б) Ніколи (0 б)
1. Виконує вранішню зарядку вдома щодня
2. Виконує вранішню зарядку в школі щодня
3. Активно приймає участь в виконанні фізкультхвилинок
4. Знає вправи для корекції постави
5. Знає показники власного здоров’я
6. Володіє санітарно-гігієнічними знаннями про те, щоб мати правильну поставу
7. Знає основні способи загартування
8. Знає вимогу до спортивного одягу та взуття для уроків фізичної культури
9. Дотримується режиму дня
10. Дотримується режиму сну.
11. Знає основні засоби профілактики самотинних захворювань
12. Знає способи профілактики інфекційних захворювань, венеричних захворювань, СНІДу.
13. Володіє знаннями про основні психічні процеси, їх вплив на здоров’я
14. Знає традиції культури здоров’я українського народу
15. Знає права і обов’язки громадянина у ставленні до власного здоров’я та здоров’я оточуючих
16. Знає про шкідливий вплив алкоголю, тютюнопаління, наркотичних речовин на здоров’я
17. Уміє відмовлятись від небезпечних пропозицій
18. Прагне до фізичного вдосконалення
19. Має сформовану громадську відповідальність за наслідки нездорового способу життя.
Загальна кількість балів
КОЕФІЦІЄНТ (всього балів/ 38)

Рівень сформованості у учнів компетентного ставлення до власного здоров’я визначається за відповідною шкалою:
К = 0,95 – 1,0 – високий рівень;
К = 0,7 – 0,95 – достатній рівень;
К = 0,5 – 0,7 – середній рівень;
К= менше 0,5 – початковий рівень.



Література
1. Т. Бойченко. Валеологія в школі і вдома. – Київ – Логос – 1999.
2. Т. Бойченко. Валеологія в школі. – Київ, 2001.
3. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді – Наказ МОН України № 605 від 21.07.2004р.
4. Мельник С. Здоров'я та духовність - через освіту. Директор школи. – 2003 - №44.
5. Скляр В.Ф. Здоров'я учнів і навчальний процес. – Педагогічна скарбниця Донеччини. 1997. – №2.
6. Таранова О., Челах Г. Здоров'язбережувальний педагогічний процес. Завуч. - 2008. - №19-20.
7. Никифоренко О. Школа на шляху до здорового способу життя. Завуч. - 2008. - №19-20.
8. Гонтаровська Н. Інноваційне середовище як фактор розвитку особистості. Директор школи. – 2008. - №9.
9. Шульга С. Оздоровчі технології. Директор школи. – 2008. - №9.
10. Кирилюк Л., Шубіна Т. Школа життєтворчості - шлях до успіху. Завуч. – 2006. - №15.

Література
1. Т. Бойченко. Валеологія в школі і вдома. – Київ – Логос – 1999.
2. Т. Бойченко. Валеологія в школі. – Київ, 2001.
3. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді – Наказ МОН України № 605 від 21.07.2004р.
4. Мельник С. Здоров'я та духовність - через освіту. Директор школи. – 2003 - №44.
5. Скляр В.Ф. Здоров'я учнів і навчальний процес. – Педагогічна скарбниця Донеччини. 1997. – №2.
6. Таранова О., Челах Г. Здоров'язбережувальний педагогічний процес. Завуч. - 2008. - №19-20.
7. Никифоренко О. Школа на шляху до здорового способу життя. Завуч. - 2008. - №19-20.
8. Гонтаровська Н. Інноваційне середовище як фактор розвитку особистості. Директор школи. – 2008. - №9.
9. Шульга С. Оздоровчі технології. Директор школи. – 2008. - №9.
10. Кирилюк Л., Шубіна Т. Школа життєтворчості - шлях до успіху. Завуч. – 2006. - №15.

1. Т. Бойченко. Валеологія в школі і вдома. – Київ – Логос – 1999.
2. Т. Бойченко. Валеологія в школі. – Київ, 2001.
3. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді – Наказ МОН України № 605 від 21.07.2004р.
4. Мельник С. Здоров'я та духовність - через освіту. Директор школи. – 2003 - №44.
5. Скляр В.Ф. Здоров'я учнів і навчальний процес. – Педагогічна скарбниця Донеччини. 1997. – №2.
6. Таранова О., Челах Г. Здоров'язбережувальний педагогічний процес. Завуч. - 2008. - №19-20.
7. Никифоренко О. Школа на шляху до здорового способу життя. Завуч. - 2008. - №19-20.
8. Гонтаровська Н. Інноваційне середовище як фактор розвитку особистості. Директор школи. – 2008. - №9.
9. Шульга С. Оздоровчі технології. Директор школи. – 2008. - №9.
10. Кирилюк Л., Шубіна Т. Школа життєтворчості - шлях до успіху. Завуч. – 2006. - №15.